Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства Самостійна робота з дисципліни «Економіка підприємства» Рівне 2011 Тема №1 Напрямки економії витрат підприємства. Можливості економії витрат виробництва виділяються й аналізуються по двох напрямках: по джерелах і по чинниках. Джерела—це витрати за рахунок економії яких можуть бути знижені витрати виробництва. Чинники—це техніко-економічні умови, під впливом яких змінюються витрати. Основними джерелами зниження витрат виробництва і реалізації продукції є : зниження витрат сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю продукції; зменшення розміру амортизаційних відрахувань, що припадають на одиницю продукції ; зниження витрат заробітної плати на одиницю продукції ; скорочення адміністративно-управлінських витрат ; ліквідація непродуктивних витрат і втрат. На економію ресурсів дуже впливає число техніко-економічних чинників. Найбільший вплив мають такі групи внутрішньовиробничих чинників : підвищення технічного рівня виробництва ; удосконалювання організації виробництва і праці ; зміна обсягу виробництва. Підвищення технічного рівня виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці призводить до зниження витрат сировини, матеріалів і заробітної плати. Зменшення витрат сировини і матеріалів досягається за рахунок зниження норм їхнього використання, скорочення відходів і втрат у процесі виробництва і збереження, повторне використання матеріалів, впровадження безвідходних технологій. На розмір витрат істотний вплив має зміна цін на сировину і матеріали. При їхньому збільшенні витрати зростають, а при зниженні - зменшуються. Відсоток зниження розміру витрат за рахунок зменшення матеріальних витрат і зміни цін на сировину та матеріали може бути розрахований по формулі: ЗВм = ( 1 - jм x jц )Ум х 100, де j—індекс зміни норм використання сировини і матеріалів на одиницю продукції; jц—індекс зміни цін на сировину і матеріали; Ум—питома вага вартості матеріальних витрат у витратах підприємства ( у відсотках ) . Зниження витрат підприємства забезпечується за рахунок зменшення витрат живої праці на одиницю продукції і темпів зростання його продуктивності стосовно темпів зростання середньої заробітної плати. Розмір зниження витрат ( у відсотках ) за рахунок росту продуктивності праці можна визначити за формулою : ЗВзп = ( 1 - jзп : jпп )Узп х 100, де jзп—індекс росту середньої заробітної плати; jпп—індекс росту продуктивності праці; Узп —питома вага заробітної плати у витратах підприємства, (у відсотках). Існує ще один вид визначення динаміки собівартості. Він здійснюється на основі розрахунку індивідуального індексу собівартості : is = Z 1 / Z 0 , де Z 1 і Z 0 базова і звітна собівартості одиниці продукції. Коли на підприємстві випускається декілька видів продукції, то динаміку собівартості усього виробництва визначають на основі розрахунку загального індексу собівартості в якому фактично випущена в звітному періоді товарна продукція оцінюється по фактичній собівартості звітного періоду, а потім також продукція оцінюється по плановій собівартості або по фактичній собівартості базисного періоду : I 2 = е Z 1 Q 1 / е Z 0 Q 0 Z 0 - собівартість одиниці продукції в базовому періоді або за планом. Q 1 , Q 0 - кількість продукції в звітному періоді. Z 1 - собівартість одиниці продукції в звітному періоді. Для окремої продукції використовують показник собівартості продукції виражений у витратах на у.о. товарної продукції. Цей показник одержують шляхом ділення повної собівартості усієї товарної продукції на вартість цієї товарної продукції в оптових цінах підприємства. Він визначається в чотирьох варіантах. ...